СТРУНИ  ДЛЯ  СКРИПОЧКИ

       А чи знаєте ви, що не тільки люди полюбляють музику. Звірі теж. Ось така пригода трапилася якось у майстерні великого майстра, що виготовляв скрипки. Бо жили в його будинку миші.Вони клопоту майстрові не завдавали, то про гризунів ніхто й не знав.

       Маленькі хвостаті створіння, хоч і полюбляли домашню їжу та сир, але їли те, що кури, кози і корова. Остання час від часу наливала писклявим мишенятам свіженького молочка. А миші зачаровано слухали музику. В цьому домі вона звучала часто.

       Сам майстер грав на кожній зробленій скрипці, щоб перевірити її звучання. Всі музики, для яких він робив інструменти, також грали, забираючи скрипки. А іноді вони збиралися гуртом і влаштовували музичні змагання. І всі були такі зайняті музикою, що й не помічали, як з-під дивану за ними спостерігали миші.

       Одного разу найменше мишеня вирішило подивитися, як же майстер працює над скрипкою. Він сидів майже над робочим столом на велетенській люстрі. І з таким захопленням спостерігав, що, здавалось, це він майструє. Коли мишенятко прибігло додому, воно витягло татові інструменти, знайшло на подвір'ї чималий шматок дерева, і взялося до роботи.

       Кілька днів малюк потратив на свою першу скрипочку.
Інші миші спочатку намагались допомогти, а потім вирішили не заважати. Нарешті скрипка була готова. Вірніше, майже готова, бо не було струн. Справжні ж струни не підійдуть. Але тато вийняв зі скрині якийсь зверток.
     – Воно тобі стане у нагоді.
Мишенятко розвернуло. А там було кілька міцних волосин.
     – Спробуєш?

       Вони разом прикріпили волосини-струни на свої місця. І у нірці мишей заграла скрипка.Дарма, що музика тихенька. Але вона дарувала радість мишам. А іноді й іншим тваринам на подвір'ї.
Може, ти теж хочеш навчитися грати на скрипці?
Тоді не вагайся.